Роз’яснення: температури повітря для граничних тисків водяної пари та розподіл t(x)

Роз’яснення застосування п. 4.2.4.5 ДСТУ-Н Б В.2.6-192:2013 Текст пункту (друкована с. 3): «4.2.4.5 Визначають парціальний тиск насиченої водяної пари E, Па, на внутрішній Eв та зовнішній Eз поверхнях огороджувальної конструкції та розподіл парціального тиску насиченої водяної пари по товщині конструкції Eх за розподілом t(x) згідно з таблицею Б.1.» Пояснення Для визначення граничних парціальних тисків водяної пари eв та eз за формулами (6), (7) п. 4.2.4.8 значення Eв та Eз із таблиці Б.1 слід брати за температурами внутрішнього і зовнішнього повітря tв та tз відповідно. Підставляти сюди температури поверхонь конструкції замість температур повітря не слід: відносні вологості φв та φз у цих формулах задані саме для повітря. Водночас t(x) у п. 4.2.4.4 і формулі (5) — це розподіл температури по товщині конструкції. За ним визначають місцевий тиск насичення Eх для побудови кривої E, зокрема на поверхнях та межах шарів. Тому твердження «t(x) — температура повітря» не можна поширювати на весь розрахунок: температури повітря потрібні для граничних eв, eз, а місцеві температури конструкції — для розподілу Eх. Формулювання п. 4.2.4.5 слід читати з урахуванням цього розмежування. Підтвердження прикладами цього ДСТУ • В.1.2.1–В.1.2.3, таблиця В.2 (друкована с. 17): температура внутрішнього повітря 20 °C, відносна вологість 55 %; зовнішнього повітря у січні −4,7 °C і 83 %. Для внутрішнього повітря наведено Eв = 2340 Па, eв = 1287 Па; для зовнішнього — Eз = 412 Па, eз = 342 Па. Розподіл t(x) у конструкції розраховують окремо в наступному п. В.1.2.4. • В.2.2.1–В.2.2.3, таблиця В.5 (друковані с. 21–22): за тих самих температур повітря та внутрішньої вологості 75 % наведено Eв = 2340 Па, eв = 1755 Па; Eз = 412 Па, eз = 342 Па. Розподіл температури в конструкції знову визначають окремо — у В.2.2.4, рисунок В.5. Практичний висновок: для формул (6), (7) використовуйте тиски насичення за температурами повітря; для кривої насичення всередині конструкції — тиски за місцевими температурами t(x). Джерело: ДСТУ-Н Б В.2.6-192:2013, пп. 4.2.4.2–4.2.4.8, додаток Б, приклади В.1 і В.2. У наданому файлі dstu-v-2-6-192.pdf це сторінки PDF 7–8, 21, 25–26. Користувацьке роз’яснення за текстом і прикладами стандарту.